Учебники
Занятие по актерскому мастерству

Cкачать в архиве

Микола ГУДЗІЙ

УКРАЇНСЬКІ ІНТЕРМЕДІЇ XVII — XVIII ст.

(часть 8)

          Слідом за Житецьким І. Стешенко вважав, що автором інтермедій до трагедії Гаватовича був русин, тобто галицький українець, про що свідчить мова інтермедій, якою рідко хто міг володіти, крім українця. Але немає підстав, з погляду Стешенка, гадати, що автор їх був неодмінно учителем у польській школі і одночасно з інтермедіями написав і польську трагедію: перші, бувши цілком самостійними, могли бути додані до другої, також цілком самостійної 1.
          Українцем, але таким, що пройшов польську школу, вважав автора інтермедій при трагедії Гаватовича і В. І. Рєзанов 2.
          Таким чином, поставлене було питання, чи не є Гаватович автором тільки драми про смерть Іоанна Хрестителя і чи не належать інтермедії при ній іншій особі, притому українцю за походженням. Найбільш певно розв’язує це питання M. C. Возняк 3. Він звертає увагу насамперед на те, що в заголовку видання 1619 р. драми та інтермедій іменем Гаватовича позначено лише написання драми, а щодо інтермедій сказано тільки, що вони «przydane», тобто додані до драми, без певної вказівки їхнього авторства. Крім того, після першої і четвертої дій драми ідуть сцени, в яких виступають чорти. Ці сцени позначені словами «miasto intermedium», тоді як українські інтермедії вміщені після тексту драми, а не після другої і третьої дій, де вони мають розігруватись. Судячи з окремих написань у тексті інтермедій, Возняк гадав, що цей текст написаний був спершу кирилівським алфавітом і потім транскрибований Гаватовичем — при його драмі — латинським. Факти свідчать, що діалоги не були новиною в українських школах, починаючи з віршів Памви Беринди 1616 р., які декламувалися учнями львівської школи Ставропігійського братства.
          Возняк вважає найбільш правдоподібним, що з інтермедіями, доданими до драми Гаватовича, справа стоїть так само, як і з піснею про козака і Кулину, доданою до брошури Яна Дзвонковського 1625 p. «Seymu walnego artyku??w sze??». Як пісня вона співалася раніше, ніж потрапила в друк, так же само, на думку Возняка, інтермедії, додані до драми Гаватовича, могли бути відомі ще до публікації. Автором їх, як припускає Возняк, міг бути один з студентів Ягеллонської академії або якої-небудь іншої польської школи, українець, що мав літературний талант.
          Нарешті, питання про авторство Гаватовича щодо інтермедій торкнувся Я. Гординський 4. Вказавши, що, за припущенням дослідників, вони навряд чи належать перу Гаватовича, — про це свідчить не тільки помилкова де-не-де транскрипція українських слів латинкою, але й не зовсім однорідна мова обох інтермедій, — Гординський, однак, вважає дуже можливим приписати ці інтермедії Гаватовичу, оскільки друга інтермедія переповнена полонізмами, неможливими в устах українця.
          Але дозволено запитати — чому ж один і той же автор в одному випадку пересипав свою інтермедію полонізмами, а в другому — не зробив цього в такій же мірі? Само собою напрошується при цьому припущення, що інтермедії належать двом авторам. Справді, у другій інтермедії полонізмів більше, ніж у першій, але своїм характером вони в основному подібні в обох інтермедіях. Твердження, що занадто полонізована мова неможлива в устах українця, недосить переконливе; беручи до уваги виникнення обох інтермедій на території Західної України, де вплив польської мови на українську був особливо великий, не доводиться дивуватись, що воно відбилося на мові українця, притому такого, що пройшов польську школу.
          Ми маємо, таким чином, досить підстав для того, щоб приписувати інтермедії, додані до драми Гаватовича, не йому, а кому-небудь з українських авторів, і тим самим відносити їх не до польської, а до української літератури. Не може бути сумніву в тому, що далеко не завжди автор основної драми був у той же час і автором інтермедій, що відносяться до неї. Істотне значення має й те, що авторитетні дослідники польського театру і польської драматургії, за винятком О. Брюкнера 5, не включали інтермедій до драми Гаватовича в репертуар стародавнього польського театру 6.
          Інтермедії до драми Гаватовича заслуговують на особливу увагу не тільки тому, що вони є хронологічно першими українськими інтермедіями, але й тому, що вони своїми літературними якостями перевищують деякі пізніші інтермедії.
          Близькі за часом свого виникнення до найраніших інтермедій є інтермедії з Дернівського збірника. Очевидно, створені вони в тій самій місцевості, що й інтермедії до драми Гаватовича, можливо, в тій самій Кам’янці Струмиловій, років через п’ятдесят після них. Більшість цих інтермедій має анекдотичний характер; типи, виведені в них, дещо шаблонніші і менше відбивають специфічні особливості українського побуту та психічного складу українців, ніж інтермедії до драми Гаватовича. Дійові особи інтермедій Дернівського збірника — українські селяни, цигани, євреї, студенти.

1  Див. І. Стешєнко, зазн. тв., стор. 183.
2  Див. В. И. Резанов, Древнерусские мистериальные «действа» и школьная драма XVII — XVIII вв., История русского театра под редакцией В. В. Каллаша и Н. Е. Эфроса, т. І, М., 1914, стор. 48; його ж, Драма українська, вип. І, К., 1926, стор. 38.
3  Див. М. Возняк, Початки української комедії, стор. 31 — 33.
4  Див. Я. Гординський, зазн. тв., стор. 96.
5  Див. A. Br?ckner, Polnisch-russische Intermedien des XVII Jahrhunderts, Archiv f?r Slavische Philologie, B. XIII, 1891, стор. 224.
6  Див. відповідні розділи в книгах: St. Windakiewicz, Teatr ludowy w dawnej Polsce, Krak?w, 1902, стор. 168 — 206; Kaz. Budzyk, Szkice i materia?y do dziej?w literatury staropolskiej, Pa?stwowy instytut wydawniczy, 1955, стор. 290 — 295; Julian Lewa?ski, Studia nad dramatem polskiego Odrodzenia, Wroc?aw, 1956, стор. 186 — 192, 235 — 254. Говорячи про інтермедії до драми Гаватовича, Леванський, очевидно, не визнає, що вони належать Гаватовичу, судячи з того, що він згадує «dwa ukrai?skie intermedia ze sztuki Gawatowicza» (стор. 252).

УКРАЇНСЬКІ ІНТЕРМЕДІЇ XVII — XVIII ст. (части: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16 )

Выступление
После спектакля

Карта сайта
Партнеры
© 2007-2016