Учебники
Занятие по актерскому мастерству
Корпоративные подарки сувенир specialgifts.ru.

Cкачать в архиве

Микола ГУДЗІЙ

УКРАЇНСЬКІ ІНТЕРМЕДІЇ XVII — XVIII ст.

(часть 4)

          Дуже коротке, побіжне визначення інтермедій є в курсі поетики 1736 — 1737 рр. викладача Києво-Могилянської академії Митрофана Довгалевського, який писав про те, що в комедії, під якою він у даному разі розумів інтермедії, виступають персонажі незначні — голова родини, литвин (білорус), циган, козак, єврей, поляк і вихідці з інших народів 1.
          До нас дійшла значна кількість українських інтермедій. З них інтермедіями у власному розумінні слова слід вважати такі: 1 — 2); дві інтермедії до польської драми Якуба Гаватовича «Tragedia, albo wizerunk ?mier?i przeswi?tego Jana Chrzciciela, przes?a?ca bo?ego», поставлені разом з драмою на ярмарку в Кам’янці Струмиловій (Галичина) в 1619 р. і тоді ж у додатку до драми надруковані, як і драма, польським алфавітом; 3 — 11) дев’ять інтермедій з рукописного Дернівського збірника кінця XVII - — початку XVIII ст. (від дев’ятої інтермедії зберігся тільки початок); 12) «Играние свадбы» — з драми про Олексія, чоловіка божого; 13) «Інтермедия на три персонЂ: баба, дЂд и чорт», що йшла за декламацією 1719 р. на Великдень; 14) уривок інтермедії до великодньої драми — з того ж рукопису; 15 — 19) п’ять інтермедій до різдвяної драми Митрофана Довгалевського «Комическое дЂйствіе», поставленої в Києво-Могилянській академії 1736 р.; 20 — 24) п’ять інтермедій до його ж великодньої драми «Властотворній образ человЂколюбия божія», поставленої там же в 1737 р., — всі інтермедії за списком першої половини XVIII ст.; 25 — 28) чотири інтермедії (з загальної кількості восьми) до драми «Стефанотокос», 36) «ИнтермедЂя на три персони: смерть, воин и хлопец» — за списком XVIII ст.; 29) інтермедія до тріумфального акту «Синопсис, или краткое видЂніе декламацій», поставленого в Тверській духовній Семінарії, — за списком XVIII ст.; 30 — 34) п’ять інтермедій до великодньої драми Георгія Кониського «Воскресеніе мертвых», поставленої в 1747 р. у Києво-Могилянській академії, — за списком XVII ст.; 35) «Интермедиум жид из русином», найпевніше всього до різдвяної драми, — за списком XVIII ст.; 36) «ИнтермедЂя на три персони: смерть, воин и хлопец» — за списком другої половини XVIII ст.; 37 — 39) три уривки інтермедій з рукопису Київського історичного музею — за списком другої половини XVIII ст.; 40) інтермедія «Воскресенскіе стихы» — за пізнішою копією кінця XIX ст.; 41) інтермедія «Rozmowa mi?dzy polakiem i kowalem» — за списком ХІХ ст.
          Не дійшли до нас три інтермедії до драми Лаврентія Горки «Йосиф патриарха», згадка про яких є в кінці 1-ї, 3-ї і 4-ї дій 2, і чотири інтермедії до драми М. Козачинського «Благоутробіе Марка Аврелия» 3. У драмі «Алексій, человЂк божій» після другої яви другої дії відзначено: «Ту игралище», але воно відсутнє. Можливо, воно й не було написане, і тут, очевидно, передбачалося вставити яку-небудь з інтермедій, що існували в репертуарі театру. Слідом за великодньою п’єскою, виданою І. Франком і В. М. Перетцом, йде позначка: «Intermedia wyczodyt» 4, але текст її відсутній.
          В драмі «Ужасная измЂна сластолюбивого житія c прискорбным и тщетным», поставленій на московській сцені, що дійшла до нас в російському списку, який, очевидно, сягає до українського тексту 5, відзначені дві інтермедії, що також у тексті драми відсутні.
          Деякі п’єси, що їх окремі дослідники вважають інтермедіями, до таких у точному розумінні слова віднести не можна. Немає підстав залічувати до інтермедій комічні сцени українською мовою (дійшли до нас не повністю), які містяться в польській драмі «Comunia duchowna ss. Borysa y Hleba», як це зробив перший її публікатор в журналі «Киевская старина» (1894 р., № 7) М. Марковський і як слідом за ним вважають їх інтермедіями І. Стешенко 6, М. Возняк 7, Я. Гординський 8. Ці комічні сцени тісно сплетені з серйозними сценами даної драми на історичний сюжет, сплетені так, що в сукупності вони становлять композиційно ї тематично єдине ціле. Вже через те, що сама драма починається з комічного епізоду (з втраченим початком; втрачений і кінець п’єси), комічні епізоди тут не можна вважати інтермедіями. Ще в середні віки у серйозну п’єсу навіть на релігійні теми вклинювались комічні, побутові мотиви, сцени з участю простаків — простолюдинів, ненажер, п’яниць 9. Такі ж комічні сцени є, як відомо, і в трагедокомедії Феофана Прокоповича «Владимир», однак їх не можна відносити до інтермедій.

1  Див. В. И. Резанов, Из истории русской драмы. Школьные действа XVII — XVIII вв. и театр иезуитов, М., 1910, стор. 44.
2  Див. Н. Тихонравов, Русские драматические произведения 1672 — 1725 годов, т. II, СПб., 1874, стор. 365 — 394, 413.
3  Н. И. Петров, Очерки из истории украинской литературы XVII и XVIII веков, К., 1911, стор. 357.
4  Див. І. Франко, Нові матеріали до історії українського вертепа, Записки Наукового товариства ім. Шевченка, т. LXXXII, 1908, стор. 34; В. Н. Перетц, К истории польского и русского народного театра, ИОРЯС, т. XIV, кн. 1, 1909. стор. 153.
5  Див. В. І. Рєзанов, Драма українська, вип. VI, 1929, стор. 25 — 27.
6  Див. І. Стешенко, Історія української драми, т. І, К., 1908, стор. 187-188.
7  Див. М. Возняк, Початки української комедії (1619 — 1819), Львів, 1919, стор. 39 — 44.
8  Див. Я. Гординський, З української драматичної літератури XVII — XVIII ст. Пам’ятки української мови і літератури, вид. Археографічної комісії Наукового товариства ім. Шевченка, т. VIII, Львів, стор. 90. А втім, за Гординським, це — «дві інтермедії чи радше ряд сцен, що їх можна злучити в дві інтермедії».
9  Див. В. И. Резанов, Из истории русской драмы. Школьные действа XVII — XVIII вв. и театр иезуитов, стор. 261 — 622; його ж, Драма українська, вип. III, К., 1926, стор. 40 — 250 і вип. V, К., 1928, стор. 24.

УКРАЇНСЬКІ ІНТЕРМЕДІЇ XVII — XVIII ст. (части: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16 )

Выступление
После спектакля

Карта сайта
Партнеры
© 2007-2016